«СВІТ ЛОВИВ МЕНЕ, ТА НЕ СПІЙМАВ» 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди присвячується
Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
З видимого пізнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА
3 грудня виповнилося 300 років від дня народження неординарного українського філософа – Григорія Сковороди, потужного мислителя, яким би пишалася кожна європейська культура.
Чергове засідання клубу «Ерудит» у Білоцерківському ліцеї «МАН» розпочалося зі вступу-знайомства з філософією Григорія Савича Сковороди.
А чи знаєте ви, яка українська купюра є філософською? Саме вона – 500-гривнева, бо на ній зображено Григорія Сковороду. І не тільки. На ній – його філософський фонтан. Чотири струмені потрапляють у різні посудини та глечики. Це Фонтан нерівної рівності, який намалював сам Сковорода, таким чином ілюструючи свої роздуми про рівність. Сутність життя людини передана в тому фонтані. Джерело фонтану – це Бог, абсолют, це те, що дає енергію, сенс життя. Вода розливається в різні посудини. А посудина – це кожен із нас. Усі посудини різні. Так само немає жодної людини, яка була б схожою на іншу. Нам усім цей абсолют дає життєву енергію і таланти.
Згідно з поглядами Сковороди, кожна людина наповнена талантами. Тому їй не варто задивлятися на оточуючих і повторювати чужий шлях. Потрібно шукати те, чим сама людина наповнена, реалізувати свої таланти. Сковорода писав шукати сродну працю. Коли людина займається справою, до якої має хист, яка їй до душі, вона стає вільною та щасливою. На думку філософа, сродна праця здатна звеселяти дух, приносити задоволення та радість. Вона корисна не тільки для того, хто знайшов своє покликання, а й для всього суспільства загалом. Тож вивчаймо філософію Григорія Сковороди, бо в ній – філософія життя. Сьогодні ж і почнемо, тільки в ігровій формі.
Під час гри ерудити змагалися у трьох турах: сковородинській розминці, з життя і творчості, з етики Г.Сковороди. Спробуйте й ви відповісти на кілька запитань:
- Сам Г.Сковорода називав себе Варсавою. А що означає «Варсава»?
- Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, Сковорода не промовчав. А що він відповів?
- Як, за Г. Сковородою має навчитися жити той, хто не хоче мати клопоту?
- Кого радить Г.Сковорода відігнати від яблуні, а не вчити її родити яблука?
- Не той дурний, хто не знає… але той, хто …?
