10 помилок у спілкуванні з підлітками

         Підлітковий вік – це період, якого багато батьків очікують з острахом. Здається, що недавно дитина прибігала до вас засинати з мякою іграшкою, і раптом між вами починає рости стіна напруження та непорозуміння. За твердженнями психологів, складний період у стосунках з дитиною може початися з 10 років і тривати до 18-ти, а часом і довше.

Як же спілкуватися з дітьми в цей період і яких поширених помилок краще уникати ?

ПОМИЛКА 1. «МОЯ ДИТИНА»

         Часто батьки не сприймають дитину як особистість, у якої є власні бажання, мрії, право на свою думку і відстоювання власної позиції. Такі батьки хочуть, щоб дитина відповідала їхнім бажанням та очікуванням, і не враховують інтереси та особливості власної дитини. При цьому батьки схвалюють і підтримують позицію підлітка лише до того моменту, поки вона їм зручна. Але коли їм стає некомфортно, вони починають боротьбу, часто відкрито виявляючи авторитаризм і диктатуру: «Іди і роби! Тому що я так сказав (сказала)!». Однак тиск завжди викликає відторгнення і бунт, а не прояв поваги чи вдячності за турботу. Тож подібна авторитарність і позиція «згори донизу» призводить до розпалювання ще більших конфліктів.

         Батькам варто зрозуміти, що їхня дитина є окремою особистістю зі своїми смаками та вподобаннями і її думка має значення. Підліток гідний поваги так само, як і ви, тож спробуйте поспілкуватися з ним на рівних.

ПОМИЛКА 2. ПОСТІЙНА КРИТИКА

         Нескінченні докори призводять до низької самооцінки та невпевненості дитини у своїх силах. Звісно, здорову критику ніхто не скасовує, але треба розрізняти – ви висловлюєте своє ставлення до вчинку дитини і хочете разом вирішити проблему чи просто оцінюєте її і караєте колючими словами? Пам’ятайте: підлітки дуже потребують вашого підбадьорення та схвалення. Вони додають дитині сил рухатися далі та допомагають легше переживати невдачі.

ПОМИЛКА 3. ПОРІВНЯННЯ З ІНШИМИ ДІТЬМИ

         Психологи закликають батьків відмовитися від порівняння дитини з іншими дітьми (однокласниками, сусідами, дітьми друзів, знайомих). Говорити дитині про те, що інші діти кращі за неї в чомусь, чи вихованіші, чи досягли більшого, категорично не рекомендують! Всі діти – різні, у всіх свої особливості розвитку, сильні та слабкі сторони. І ще варто пам’ятати: «Діти – покращена, або погіршена копія нас»…

ПОМИЛКА 4. ЗАБОРОНА НА ВИРАЖЕННЯ ВЛАСНИХ ПОЧУТТІВ

         Часто старші повторюють: «Не кричи!», «Тримай себе в руках!», «Заспокойся!», «Не дратуй мене!», «Поводь себе пристойно!», «Досить істерик!», «Не переймайся через дурниці!» тощо. Такі фрази знецінюють емоції дитини і вселяють їй думку, що вони не важливі. Дитина відчуває, що вона не лише не повинна висловлювати свої почуття, але й не має на них права, в той час як батьки дозволяють собі злитися, кричати і нервувати.

Натомість треба дати можливість підлітку виплеснути накопичені емоції і показати, як діють в таких ситуаціях дорослі: проговорюють та проробляють за допомогою спорту, медитацій, творчості тощо.

 Пам’ятайте: нема хороших і поганих почуттів! Кожне почуття є важливим і його потрібно вчитися проживати, а не боротися з ним. Тож намагайтеся сприймати всерйоз все те, що відбувається з дитиною, поважайте її почуття, цінуйте її довіру. Дайте їй знати, що ви її розумієте і приймаєте, що її почуття для вас важливі.

ПОМИЛКА 5. ВІДСУТНІСТЬ ПРАВИЛ І ПОСЛІДОВНОСТІ У ВИХОВАННІ

         Правила передбачають відповідальність. А ми, дорослі, і самі не дуже охоче її на себе беремо. Часто батьки позбавляють дітей обов’язків, вважаючи, що вони ще малі. Вважають, що навчання, гуртків досить, а від побутових справ захищають, тож до 13-14 років ніяких правил їхні діти не дотримуються. А потім раптом починають щось від них вимагати… але ж досвіду поділу відповідальності, прийняття рішень, вибору немає.

         Пам’ятайте – всепоглинаюча любов є так само руйнівною, як тотальний контроль і жорстоке поводження. Тож дотримуйтесь золотої середини.

Часто зустрічається і непослідовність виховання. Наприклад, коли в схожих ситуаціях хтось з батьків то дозволяє щось, то забороняє. Така непослідовність викликає в дитини розгубленість і нерозуміння, як їй поводитись. Для дитини також дуже шкідливо, коли в сім’ї відсутній єдиний погляд на виховання: мама дозволяє щось, а тато забороняє, або ж навпаки. В такому випадку дитина починає думати, що встановлені для неї правила – проста умовність, яку можна уникнути і вчиться маніпулювати.

ПОМИЛКА 6. ІДЕАЛЬНІ БАТЬКИ

         Часто дорослі бояться бути з дітьми прямолінійними, показуючи свої переживання, справжні почуття. Однак, намагаючись бути ідеальними, вони стають нещирими. Коли підліток усвідомлює, що батьки грають роль ідеальних, а насправді в чомусь неспроможні, не знають відповідей на питання, не можуть впоратися з проблемою, то втрачають до них довіру, аж до повного розчарування і втрати авторитету дорослого. Тому краще бути самими собою, відкрито висловлювати свої почуття, не боятись показати, що ви теж можете робити помилки і це нормально.

ПОМИЛКА 7. ПЕРФЕКЦІОНІЗМ І РЕАЛІЗАЦІЯ ВЛАСНИХ БАЖАНЬ

         Часом батьки хочуть, щоб їхня дитина була найкращою у всьому і завантажують її уроками, додатковими заняттями, мовами, спортом, танцями тощо. Звичайно, багато підлітків починають бунтувати – нічого не хочуть робити або надолужують те, чого були позбавлені. Наприклад, кидають університет, роботу – щоб знайти себе.

         Не забувайте – в дитини має бути дитинство, ігри з друзями, маленькі і великі радощі, вона не зобов’язана реалізовувати ваші бажання. Краще допоможіть дітям розкрити свої особливості, схильності, інтереси.

ПОМИЛКА 8. КАТАСТРОФІЧНА ПОМИЛКА

         Іноді батьки розглядають будь-який вчинок дитини, який їм не подобається, або ж її помилку, як щось непоправне. Вони роздмухують їх до розмірів глобальної катастрофи зі страшними наслідками. При цьому не забувають підкреслити, що глибоко розчаровані дитиною.. Такий розмах помилки може спровокувати підлітка на саморуйнівну поведінку. Потрібно, навпаки, показати, що помилки роблять всі, і катастрофи у цьому немає. Самим батькам важливо усвідомити, що тільки через помилки дитина може вчитися, набувати досвіду, подорослішати.

ПОМИЛКА 9. ЗАУВАЖЕННЯ НА ЛЮДЯХ

         Деякі батьки для «кращого виховного впливу», щоб підліток відчув сором і провину, роблять йому зауваження в присутності однокласників, вчителів, сторонніх, вчителів. Але насправді, це руйнує його. Зауважень у цей момент він не чує, але його охоплює образа – адже це вкрай неприємно та принизливо. Ні до чого доброго такі методи не приводять, а, навпаки, дестабілізують дитину. До того ж, все може закінчитись серйозними конфліктами та віддаленням від вас сина чи доньки.

ПОМИЛКА 10. ДРУЗІ, А НЕ БАТЬКИ

         Звичайно, бути дитині другом необхідно. Але не менш важливо й зберігати батьківський авторитет. Дистанція, хоч і довірлива, повинна зберігатись, адже будь-яке злиття-поглинання зменшує здатність оцінювати один одного, не дає батькові об’єктивно побачити підлітка, і навпаки. Не варто забувати, що ваші син/дочка – ще діти. У них немає соціального й емоційного досвіду. Вони ще не знають, що таке безпечна свобода. В їхніх очах ми повинні бачити повагу, авторитет і бути тією людиною, у якої є знання і ресурси, щоб вийти з будь-якої скрутної ситуації.

         Ще поширеною помилкою батьків є невміння вибачатися. Деякі батьки схожі на трирічних дітей, які нізащо і ніколи не можуть сказати: «вибач мені». Кожен раз, коли ви кричите, або несправедливо караєте дітей, ви додаєте цеглину до стіни, що розділяє вас. Та її можна прибрати, якщо вчасно і щиро вибачитись. І діти пробачать вас, більше того, вони так само навчаться просити вибачення і прощати – дві звички, які роблять життя щасливішим.

         Бажаємо вам успіхів у цей непростий період дорослішання!

Білоцерківське навчально-виховне об'єднання ЛІЦЕЙ- Мала Академія Наук


Ми в соціальних мережах
Корисні посилання