29 вересня – день вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру

28 вересня 2018 року в Білоцерківському навчально-виховному об’єднанні «Ліцей – МАН» відбулося чергове засідання історичного клубу. Учитель історії Н.В. Яременко провела відеолекторій «Розстріляні долі», приурочений дню вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру

Саме 29 вересня 1941 в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Ця трагедія стала всесвітнім символом Голокосту. Гітлерівці вбивали євреїв і до Бабиного Яру, проте саме Київ став першим у Європі містом, де знищили всю єврейську громаду.

19 вересня 1941 року, до Києва увійшли війська 6-ї німецької армії під командуванням генерал-фельдмаршала фон Рейхенау та ніхто з киян ще не знав, що двома місяцями раніше, в липні, рейхсмаршал Ґерінґ видав директиву про розроблення заходів щодо «остаточного вирішення єврейського питання в Європі»,  тобто поголовного винищення єврейського народу.

26 вересня окупаційна влада влаштувала нараду, розглянувши заходи з «остаточного вирішення»: визначили місце знищення євреїв – Бабин Яр, територія завдовжки 2,5 км., глибиною до 50 метрів забезпечить місце для десятків тисяч трупів. Нацисти також врахували, що наявність залізничної станції Київ-Лук’янівка сприятиме розповсюдженню чуток про те, що  євреїв збиратимуть для евакуації в безпечні місця, імовірно, до Палестини..

Понад 2 тисячі листівок трьома мовами – українською, російською та німецькою було розклеєно по всьому місту з наказом всім євреям зібратися вранці 29 вересня. Для чого з’явитися, не пояснили, але «хто не прийде – смерть». Тож у понеділок 29 вересня десятки тисяч людей почали збиратися біля призначеного місця. Нескінчений людський потік складався з жінок, малюків, підлітків, старих, інвалідів на возиках, а також немічних, які не могли самі пересуватися – їх несли на ношах Опинившись у районі, оточеному колючим дротом і поліцією, люди вже не могли повернути назад – пастка зачинилася.

29 вересня нацисти розстріляли близько 22 тисяч євреїв. Інших, кого не встигли знищити, запхали на ніч до гаражів танкоремонтного господарства по вулиці Лагерній. Наступного дня їх вбили в Бабиному Яру. Речі загиблих відвезли на склад, що містився у школі по вулиці Некрасовській, 4, пізніше нацисти передали їх “фольксдойче”.

Далі в Бабиному Яру упродовж двох років регулярно нищили людей різного етнічного походження і віку. Загалом у тій жахливій місцині знайшли свою смерть понад 100 тисяч людей.

Але були люди, які ризикуючи власним життям, а також життям членів своїх родин, переховували в себе євреїв. Це – українці, поляки, білоруси, татари, росіяни, вірмени, греки та німці. Почесне звання “Праведник Бабиного Яру” отримали понад півтисячі людей.

Дискусійним стало обговорення з учнями цитати     М. Бердяєва «У світі завжди було дві раси… Є ті, хто розпинає, і ті, кого розпинають, гнобителі і пригноблені, хто ненавидить і кого ненавидять, які заподіюють страждання і страждають, гонителі та гнані..»

 Анастасія Плаксій,

учениця 32 групи