• Головна
  • Міський чемпіонат з інтелектуальних ігор

Міський чемпіонат з інтелектуальних ігор

З початку вересня 2021 року в Україні триває відзначення 400-річчя Хотинської битви. Від результатів цієї баталії свого часу залежала майбутня доля всієї Європи. Адже це був конфлікт не між суто державами, а між східною і західною цивілізаціями 

Хотинська битва, що тривала з 2 до 28 вересня 1621 року, стала кульмінацією Польсько-турецької війни 1620–1621 років і завершилася перемогою Речі Посполитої. Результати битви змусили Османську імперію відмовитися від амбітних планів завоювання Європи і підтвердили незмінність раніше встановлених кордонів. Саме 29 вересня розпочалися мирні переговори, які завершилися 9 жовтня підписанням того ж року Хотинського мирного договору.

Річ Посполита вирішила втрутитися у справи османських васалів — Трансильванії, Молдови та Валахії. Окрім того, підтримувані в той час польсько-литовським урядом козаки, здійснювали безперервні набіги на османські володіння в Північному Причорномор’ї та рейди на Чорному морі, що також підбурювало османів до збройної відповіді. 

У Цецорській битві, яка мала впровадити в життя задекларовані договором наміри, війська Речі Посполитої і Молдови зазнали нищівної поразки від османів.

Щоб довершити свої військові успіхи, юний османський султан Осман ІІ вирішив спалити Варшаву, наклавши на поляків вічну данину, а також приєднати до Османської імперії Україну. Тому лише дієвий, спланований опір нашестю загарбників з Османської імперії, чисельність яких значно переважала сили союзників, міг врятувати тодішню Річ Посполиту.

Усі сучасники визнавали, що ключову роль у перемозі під Хотином відіграли запорозькі козаки. Без них османи могли здолати поляків за три-чотири дні, і шлях на Варшаву був би відкритий. Офіційно чисельність козацького війська становила понад половину всіх сил союзників. Але за підрахунками сучасних українських істориків, у Хотинській війні взяло участь більше козаків, ніж зазначено в      реєстрах – до 47 тисяч на полі битви та ще 5-6 тисяч, які брали участь у кампанії на морі. 

На той час це була найбільша кількість запорозького воїнства, яку одномоментно вдалося виставити у військовій баталії. За це ще на початку року польський король Сигізмунд ІІІ Ваза пообіцяв козакам широку політичну автономію України з панівною православною церквою і привілейованим козацьким станом. Козаки знищили щонайменше 141 ворожий корабель і зірвали поставку османам партії важких облогових гармат, які могли вирішити долю битви під Хотином

Козацтво героїчно відповідало майже на кожну атаку ворога. А деякі операції навіювали сучасникам паралелі з античною історією. Так, 60 запорожців упродовж трьох днів стримували значні сили ворога на річці Прут. Майже всі козаки полягли в бою, а кількох полонених розлючений Осман ІІ власноруч убив мечем.

Навіть під час генерального штурму 28 вересня Сагайдачний зумів організувати контратаку, що завдала тяжких втрат противнику і змусила його відступити. Але найбільших успіхів під Хотином козацтво досягло нічними рейдами, що були здійснені вперше у військовій історії. Козаки винищили кілька тисяч ворогів перед тим, як османські війська почали оговтуватись, а самі повернулися майже без втрат, прихопивши чимало трофеїв. 

Сьогодні, згадуючи про Хотинську війну, в Україні, Польщі та Литві віддають шану насамперед видатним полководцям — великому гетьману литовському Яну-Каролю Ходкевичу та козацькому гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному. Вони забезпечили цю перемогу ціною власних життів.

Петро Конашевич-Сагайдачний, будучи справжнім лицарем, повірив лицарському слову короля про незалежність українського козацтва і не зафіксував на папері ті обіцянки, які Сигізмунд ІІІ дав йому у критичний час, коли від того, чи прийде 40-тисячне козацьке військо під Хотин, залежала доля Речі Посполитої, змушений був визнати свою політичну недалекоглядність. Адже поляки ще за життя Сагайдачного вирішили відмовитися від зобов’язань, даних козацтву. Це неминуче вело до конфліктів з козаками та серії повстань, результатом яких врешті-решт стало проголошення незалежності Війська Запорозького.

Зважаючи на історичне значення для європейської історії перемоги об’єднаних сил Українського козацтва та Речі Посполитої над військами Османської імперії, з метою розвитку історичної свідомості учнівської молоді, популяризації героїчних сторінок минулого України, збереження національної пам’яті, сприяння патріотичному вихованню та належному відзначенню цієї ювілейної дати, 10 грудня у БНВО «Ліцей-МАН» відбувся міський чемпіонат серед команд інтелектуальних клубів закладів освіти. Ініціатором та організатором підготовки та проведення гри стала керівник клубу «Ерудит», кандидат педагогічних наук Ніна Володимирівна Яременко та вихованки гуртка Юлія Шквира та Владислава Дишлюк. У грі взяли участь команди БСШ №1, Гімназія №2, БЗШ №6, БСШ №9, БСШ №11, БЗШ №12, БЗШ №18, БЗШ №22, БОЛ №20, БНВО «Ліцей-МАН».

Перед проведенням гри в гуртках відділення «Мала академія учнівської молоді» було проведено круглий стіл «Участь українських козаків у Хотинській війні», організовано тематичну виставку документів, книг пов’язаних із подіями 1621 року під Хотином; конкурс учнівських дослідницьких робіт із вивчення політичної та військової діяльності гетьмана Петра Сагайдачного та інших визначних воєначальників і учасників Хотинської битви.

Атмосфера гри та змагальності, завзяття та здорової конкуренції принесла задоволення всім її учасникам. І хоча були визначені команди, які набрали найбільшу кількість балів (БЗШ №18 – І місце, БСШ №9 – ІІ місце, БСЗШ №12 – ІІІ місце) переможених у нашому заході не було. Адже його метою було стимулювати кожного учасника і учасницю до вивчення такої часом складної та все ж звитяжної історії нашої держави. Дякуємо всім учасникам за активність, небайдужість, приємність спілкування і задоволення від пізнання.

ФОТОГАЛЕРЕЯ

Білоцерківське навчально-виховне об'єднання ЛІЦЕЙ- Мала Академія Наук


Ми в соціальних мережах
Корисні посилання