ЯК РОЗПІЗНАТИ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ

Опублікував(ла) ADMIN , . Рубрика: Новини ліцею, Оголошення, Поради батькам

Печенюк Владислав, учень 10-Б класу

Білоцерківського ліцею «МАН»

Білоцерківської міської ради Київської області

 

«Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу,

інформація була нашою здобиччю, а тепер ми – здобич інформації»

Ліна Костенко

Дезінформація залишається одним із важливих викликів, який постає перед державами, громадянським суспільством та населенням країн. Дезінформація відображається на суспільній думці, виборах, безпеці держави і людей, здоров’ї та житті, кар’єрі тощо. 

Розвиток інформаційних технологій хоч і дає нові можливості у розвитку державного управління, інформуванні населення, активній участі громадян у розбудові держави, проте підвищує ризики дезінформації. За допомогою алгоритмічних систем і штучного інтелекту дезінформація та фейки можуть бути більш переконливими і призначатися саме для тієї аудиторії, яка з більшою ймовірністю повірить в них. 

З 2014 р. Україна захищає свою незалежність та територіальну цілісність на всіх фронтах: війна ведеться не лише на полі бою, але й на інформаційному фронті. Дезінформація, фейки, інформаційні та кібератаки – це вже звичні загрози для всього світу, та проти України така інформаційна зброя використовується в десятикратних масштабах. Інформаційні війни ніколи не завершуються. А особи, які свідомо поширюють дезінформацію, є інформаційними терористами.

Одне із завдань російської дезінформації та пропаганди – атрофувати вміння цільової (насамперед, російської та української) аудиторії критично мислити, аналізувати і задавати запитання. З цією метою у російських ток-шоу, випусках новин, і навіть у художніх фільмах, часто мала і має місце або абсолютна брехня як ілюзія великої правди, або брехня, прихована у правді, що й викликає довіру.

Дезінформація може легко поширюватися в соціальних мережах, що спричинено відсутністю редакційного контролю, свободою публікацій для будь-якого користувача та можливістю швидко створювати та поширювати інформацію безкоштовно. Користувачі Інтернету можуть легко ділитися інформацією з вірусним вмістом, що призводить до швидкого поширення на різних сайтах. Натепер соціальні мережі дуже популярні, адже там кожен може створювати контент.

В Інтернеті, переповненому інформацією, стає вкрай важливо розрізняти джерела, що заслуговують на довіру, і ті, що вводять в оману. Тому на сучасному етапі кожен пересічний громадянин має оволодіти одним із складників боротьби з дезінформацією – медіаосвітою, тобто вмінням самостійно розпізнавати антиукраїнські наративи, дезінформацію, пропаганду,  фейки.

Як розпізнати дезінформацію в Інтернеті?

  1. Потрібно перевірити джерела інформації– шукати авторитетні інформаційні агентства, експертів, яким можна довіряти, або офіційні ресурси, які надають точну та фактичну інформацію. Переконавшись, що джерело заслуговує на довіру, можна бути впевненішим у достовірності отриманої інформації.
  2. Потрібно знайти достовірні джерела, у яких інформація підтверджується – дезінформація, як правило, містить невідповідності, розбіжності або суперечливі деталі. Якщо інформація здається підозрілою, бажано знайти додаткові джерела, які підтвердять її достовірність.
  3. Потрібно перевірити факти й оцінити докази – дезінформації часто бракує підтверджуючих доказів, вона спирається на епізодичні розповіді або вибірково подає інформацію, що підтримує певний наратив. Критично оцінюючи докази і покладаючись на фактичні джерела, можна ефективно відрізнити дезінформацію від точної і достовірної інформації.
  4. Потрібно повідомляти про дезінформацію та протидіяти їй на тій платформі, на якій вона поширюється.Facebook, Google і Twitter мають власні системи, що дозволяють читачам повідомляти про неправдиву інформацію. Важливо повідомляти й розвінчувати дезінформацію на платформі (платформах), де її спочатку поширили. Так можна краще охопити аудиторію, яку дезінформували.
  5. Потрібно обов’язково читати не тільки заголовок повідомлення, а й його зміст перед тим, як розповсюдити новину.Потрібно критично проаналізувати інформацію. Правдива історія містить багато фактів, переданих цитатами експертів, офіційною статистикою або даними опитувань. Вона також може містити свідчення очевидців.
  6. Потрібно визначити, чи повідомлення не є жартом – сатиричні сайти часто друкують  вірусні історії заради розваги.

Актуальною є й проблема DeepFakes – відео, на яких реальна людина говорить чи робить те, чого насправді не було. Щоб виявити таке дезінформаційне відео, потрібно перевірити, чи є воно оригінальним. Для цього необхідно звернути увагу на такі особливості відео:

  • чи синхронізовані звук та відео;
  • «блимання» в зображенні обличчя;
  • «розмиття» губ, зубів та інших рис обличчя;
  • спотворення зображення під час поворотів та рухів;
  • низька якість відео;
  • розмиття та різка зміна обрисів.

В епоху цифрових технологій дезінформація вийшла на «новий рівень» та безумовно стала одним із головних викликів як для окремих держав, так і для усього міжнародного співтовариства.

Щоб в умовах російсько-української війни убезпечити себе від негативних інформаційних впливів, мати імунітет проти ворожої пропаганди, усталених наративів та дезінформації, необхідно бути медіаграмотним, формувати інфомедійну компетентність. Успішне проходження курсів «Дезінформація: види, інструменти та способи  захисту» [3], «Інформаційна гігієна: як розпізнати брехню в соцмережах, в Інтернеті та на телебаченні» [4], «Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?» [6] та інші на платформі «Prometheus» забезпечить набуття знань та вмінь з медіаграмотності, формування та вдосконалення навичок критичного аналізу будь-якої інформації. Також подаємо список рекомендованих джерел для самоосвіти у сфері інфомедійної грамотності.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ДЛЯ САМООСВІТИ

1. Білоусенко О. Медіаграмотність є однією з основ демократії. URL: https://ms.detector.media/trendi/post/29780/2022-0704-«mediagramotnist-ie-odniieyu-z-osnov-demokratii/

2. Дезінформація в мережі: як розпізнати та боротися. URL: https://netfreedom.org.ua/article/dezinformaciya-v-merezhi-yak-rozpiznati-ta-borotisya

3. Дезінформація: види, інструменти та способи захисту/Prometheus. URL:https://prometheus.org.ua/course/coursev1:Prometheus+DISINFO101+2021_T2

4. Інформаційна гігієна: як розпізнати брехню в соцмережах, в Інтернеті та на телебаченні. URL: https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+IH101+2021_T3

5. Козубенко О. 10 порад, як не стати жертвою дезінформації в умовах війни. URL:https://armyinform.com.ua/2022/01/09/10-porad-yak-ne-staty-zhertvoyu-dezinformacziyi-v-umovah-vijny/

6. Медіаграмотність: корисні посилання/ URL: https://msu.edu.ua/library/mediahramotnist-korysni-materialy/

7. Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?/Prometheus.URL: https://prometheus.org.ua/course/coursev1:Prometheus+MEDIA_L101+2022_T3

8. Миколайчук Б. Епідемія дезінформації: чому фейки стали частиною нашого життя і як «вакцинуватися». URL: https://cedem.org.ua/analytics/epidemiya-dezinformatsiyi/

9. Миронюк О. Як розпізнати та боротися. URL: https://law.chnu.edu.ua/dezinformatsiia-yak-rozpiznaty-ta-borotysia/

10. Онопрійчук А.А. Підходи та методи інформаційного протиборства в російсько-українській війні. URL: https://dspace.nau.edu.ua/bitstream/NAU/60229/1/Онопрійчук%20диплом.pdf

11. Печенюк В. Як розпізнати дезінформацію. URL: https://statelic.kiev.ua/як-розпізнати-дезінформацію/

12. Центр протидії дезінформації пояснив як розпізнати фейкову новину. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3433943-centr-protidii-dezinformacii-poasniv-ak-rozpiznati-fejkovu-novinu.html

 

Білоцерківське навчально-виховне об'єднання ЛІЦЕЙ- Мала Академія Наук

Ми в соціальних мережах
Інформація про нас
Корисні посилання