ЯК РОЗПІЗНАТИ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ
Печенюк Владислав, учень 10-Б класу
Білоцерківського ліцею «МАН»
Білоцерківської міської ради Київської області
«Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу,
інформація була нашою здобиччю, а тепер ми – здобич інформації»
Ліна Костенко
Дезінформація залишається одним із важливих викликів, який постає перед державами, громадянським суспільством та населенням країн. Дезінформація відображається на суспільній думці, виборах, безпеці держави і людей, здоров’ї та житті, кар’єрі тощо.
Розвиток інформаційних технологій хоч і дає нові можливості у розвитку державного управління, інформуванні населення, активній участі громадян у розбудові держави, проте підвищує ризики дезінформації. За допомогою алгоритмічних систем і штучного інтелекту дезінформація та фейки можуть бути більш переконливими і призначатися саме для тієї аудиторії, яка з більшою ймовірністю повірить в них.
З 2014 р. Україна захищає свою незалежність та територіальну цілісність на всіх фронтах: війна ведеться не лише на полі бою, але й на інформаційному фронті. Дезінформація, фейки, інформаційні та кібератаки – це вже звичні загрози для всього світу, та проти України така інформаційна зброя використовується в десятикратних масштабах. Інформаційні війни ніколи не завершуються. А особи, які свідомо поширюють дезінформацію, є інформаційними терористами.
Одне із завдань російської дезінформації та пропаганди – атрофувати вміння цільової (насамперед, російської та української) аудиторії критично мислити, аналізувати і задавати запитання. З цією метою у російських ток-шоу, випусках новин, і навіть у художніх фільмах, часто мала і має місце або абсолютна брехня як ілюзія великої правди, або брехня, прихована у правді, що й викликає довіру.
Дезінформація може легко поширюватися в соціальних мережах, що спричинено відсутністю редакційного контролю, свободою публікацій для будь-якого користувача та можливістю швидко створювати та поширювати інформацію безкоштовно. Користувачі Інтернету можуть легко ділитися інформацією з вірусним вмістом, що призводить до швидкого поширення на різних сайтах. Натепер соціальні мережі дуже популярні, адже там кожен може створювати контент.
В Інтернеті, переповненому інформацією, стає вкрай важливо розрізняти джерела, що заслуговують на довіру, і ті, що вводять в оману. Тому на сучасному етапі кожен пересічний громадянин має оволодіти одним із складників боротьби з дезінформацією – медіаосвітою, тобто вмінням самостійно розпізнавати антиукраїнські наративи, дезінформацію, пропаганду, фейки.
Як розпізнати дезінформацію в Інтернеті?
- Потрібно перевірити джерела інформації– шукати авторитетні інформаційні агентства, експертів, яким можна довіряти, або офіційні ресурси, які надають точну та фактичну інформацію. Переконавшись, що джерело заслуговує на довіру, можна бути впевненішим у достовірності отриманої інформації.
- Потрібно знайти достовірні джерела, у яких інформація підтверджується – дезінформація, як правило, містить невідповідності, розбіжності або суперечливі деталі. Якщо інформація здається підозрілою, бажано знайти додаткові джерела, які підтвердять її достовірність.
- Потрібно перевірити факти й оцінити докази – дезінформації часто бракує підтверджуючих доказів, вона спирається на епізодичні розповіді або вибірково подає інформацію, що підтримує певний наратив. Критично оцінюючи докази і покладаючись на фактичні джерела, можна ефективно відрізнити дезінформацію від точної і достовірної інформації.
- Потрібно повідомляти про дезінформацію та протидіяти їй на тій платформі, на якій вона поширюється.Facebook, Google і Twitter мають власні системи, що дозволяють читачам повідомляти про неправдиву інформацію. Важливо повідомляти й розвінчувати дезінформацію на платформі (платформах), де її спочатку поширили. Так можна краще охопити аудиторію, яку дезінформували.
- Потрібно обов’язково читати не тільки заголовок повідомлення, а й його зміст перед тим, як розповсюдити новину.Потрібно критично проаналізувати інформацію. Правдива історія містить багато фактів, переданих цитатами експертів, офіційною статистикою або даними опитувань. Вона також може містити свідчення очевидців.
- Потрібно визначити, чи повідомлення не є жартом – сатиричні сайти часто друкують вірусні історії заради розваги.
Актуальною є й проблема DeepFakes – відео, на яких реальна людина говорить чи робить те, чого насправді не було. Щоб виявити таке дезінформаційне відео, потрібно перевірити, чи є воно оригінальним. Для цього необхідно звернути увагу на такі особливості відео:
- чи синхронізовані звук та відео;
- «блимання» в зображенні обличчя;
- «розмиття» губ, зубів та інших рис обличчя;
- спотворення зображення під час поворотів та рухів;
- низька якість відео;
- розмиття та різка зміна обрисів.
В епоху цифрових технологій дезінформація вийшла на «новий рівень» та безумовно стала одним із головних викликів як для окремих держав, так і для усього міжнародного співтовариства.
Щоб в умовах російсько-української війни убезпечити себе від негативних інформаційних впливів, мати імунітет проти ворожої пропаганди, усталених наративів та дезінформації, необхідно бути медіаграмотним, формувати інфомедійну компетентність. Успішне проходження курсів «Дезінформація: види, інструменти та способи захисту» [3], «Інформаційна гігієна: як розпізнати брехню в соцмережах, в Інтернеті та на телебаченні» [4], «Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?» [6] та інші на платформі «Prometheus» забезпечить набуття знань та вмінь з медіаграмотності, формування та вдосконалення навичок критичного аналізу будь-якої інформації. Також подаємо список рекомендованих джерел для самоосвіти у сфері інфомедійної грамотності.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ДЛЯ САМООСВІТИ
1. Білоусенко О. Медіаграмотність є однією з основ демократії. URL: https://ms.detector.media/trendi/post/29780/2022-0704-«mediagramotnist-ie-odniieyu-z-osnov-demokratii/
2. Дезінформація в мережі: як розпізнати та боротися. URL: https://netfreedom.org.ua/article/dezinformaciya-v-merezhi-yak-rozpiznati-ta-borotisya
3. Дезінформація: види, інструменти та способи захисту/Prometheus. URL:https://prometheus.org.ua/course/coursev1:Prometheus+DISINFO101+2021_T2
4. Інформаційна гігієна: як розпізнати брехню в соцмережах, в Інтернеті та на телебаченні. URL: https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+IH101+2021_T3
5. Козубенко О. 10 порад, як не стати жертвою дезінформації в умовах війни. URL:https://armyinform.com.ua/2022/01/09/10-porad-yak-ne-staty-zhertvoyu-dezinformacziyi-v-umovah-vijny/
6. Медіаграмотність: корисні посилання/ URL: https://msu.edu.ua/library/mediahramotnist-korysni-materialy/
7. Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?/Prometheus.URL: https://prometheus.org.ua/course/coursev1:Prometheus+MEDIA_L101+2022_T3
8. Миколайчук Б. Епідемія дезінформації: чому фейки стали частиною нашого життя і як «вакцинуватися». URL: https://cedem.org.ua/analytics/epidemiya-dezinformatsiyi/
9. Миронюк О. Як розпізнати та боротися. URL: https://law.chnu.edu.ua/dezinformatsiia-yak-rozpiznaty-ta-borotysia/
10. Онопрійчук А.А. Підходи та методи інформаційного протиборства в російсько-українській війні. URL: https://dspace.nau.edu.ua/bitstream/NAU/60229/1/Онопрійчук%20диплом.pdf
11. Печенюк В. Як розпізнати дезінформацію. URL: https://statelic.kiev.ua/як-розпізнати-дезінформацію/
12. Центр протидії дезінформації пояснив як розпізнати фейкову новину. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3433943-centr-protidii-dezinformacii-poasniv-ak-rozpiznati-fejkovu-novinu.html





