Пам’ятка батькам: НЕЦЕНЗУРНІ СЛОВА
ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ СПІЛКУВАТИСЯ БЕЗ НИХ?
Історія вживання так званих «брудних» слів нараховує щонайменше тисячу років. Ще Володимир Мономах у своєму «Повчанні» радив «не лютитися словом, не хулити мовою… язик свій стримувати».
Був час, коли вживання слів «пекло» і «чорт» закінчувалося серйозним покаранням для дітей та соціальною ізоляцією для дорослих. Сьогодні ми допускаємо вживання лайки та вульгаризмів. Існує багато субкультур, де використання таких слів – звична практика.
Мова не тільки відображає свідомість, але й формує її.
Лихослів’я проникло в літературу, кіно, засоби масової інформації, міжособистісні взаємини людей. Під впливом фільмів і програм, які прагнуть вразити й розважити будь-яким способом, ми отримуємо стійкий імунітет до цих висловів. Фактично, нам нерідко доводиться чути від дітей «триповерхові» висловлювання у шкільних коридорах, на вулиці та на дитячих майданчиках.
Чому ж діти використовують брутальні слова і лайку?
- Дітей приваблює емоційність, із якою ці слова вимовляють дорослі.
Так звані нецензурні вислови рано чи пізно з’являються у лексиконі кожної дитини. Щоправда, діти часто не розуміють, що ці слова означають.
Чому ж вони так охоче й точно повторюють негарні вирази? Їх насамперед приваблює емоційність, із якою ці слова вимовляють дорослі. Від людини, котра лається, буквально пашить безмежною самовпевненістю, її жести виразні, навколо неї виникає певне хвилювання та напруження. Вимовлені таким чином слова почують усі, хто поряд. Згодом це стає засобом привертання уваги.
- Лайка вважається «ознакою дорослості».
Річ у тім, що вживання таких слів – один із шляхів утвердження незалежності, порушення табу. Не дивно, що у суспільстві, де цінується доросле життя та незалежність, вік тих, хто вживає лайливі слова й вульгаризми, знижується. До того ж, власні спостереження та виховні бесіди батьків наводять дитину на думку, що вміння вставити у свою мову міцне слівце є однією з ознак дорослості. Якщо батьки говорять, що вживати такі слова можна тільки дорослим, то, відповідно, дитина, прагнучи в усьому бути схожою на старших, свідомо вживатиме заборонені вислови у своєму мовленні. Підліток вважає це нормою і ознакою дорослості.
Помітивши, що лайка шокує, діти починають використовувати нецензурні вислови, щоб розізлити і подражнити оточуючих.
- Помста. На жаль, лихослів’я та вульгаризми – це звички, які легко набути, та від яких буває важко позбутися. Фактично, переважна кількість людей використовує таку мову як еквівалент експресивних виразів, які небагато додають і не несуть жодного змістового навантаження. Ці вислови нібито додають перцю. Деякі люди використовують усім відомі односкладові вкрай нецензурні слова з тою ж самою метою, що й «ну» чи «ви знаєте».
Про що свідчить уживання брудних слів?
Коли вони використовуються нечасто, то виражають сильні емоції, для яких людина не знаходить коректних відповідників. Лайка та вульгаризми, як очікується, вражають і передають відразу та презирство. Коли нецензурні слова використовуються часто, складається враження, що особа, яка їх вживає, погрожує чи залякує. Щоправда, для надто великої кількості людей лайливі слова та вульгаризми втратили своє початкове (первинне) значення і стали хіба що символами, за допомогою яких виражають думки та почуття на будь-якому, навіть найпримітивнішому рівні. Найчастіше лихослів’я у дитини закріплюється через низький культурний рівень її близьких, що проявляється в збідненості пасивного й активного словникового запасу.
Що ж робити?
- Стежити за власною мовою. Для попередження раннього вживання дитиною лайки дорослим необхідно дбати про культуру свого мовлення. Багато дорослих людей, коли перебувають у стані афекту, вимовляють уголос усе, що вони думають про власні розумові здібності та про ту справу, якою займаються. Дитина, яка часто стає свідком грубості та образ у спілкуванні між батьками чи між авторитетними для неї людьми, схильна відтворювати їх у своїй поведінці.
- Підліткам потрібно пояснити, що люди вживають такі слова лише у крайньому випадку, коли від відчаю їм уже бракує сил і слів.
Якщо ж дитина цікавиться значенням певного нецензурного слова, не варто тікати від відповіді. Можна сказати, наприклад, що так говорять люди нестримані та невиховані, коли хочуть образити чи розізлити іншу людину. Це пояснення, звісно, підійде у тому випадку, якщо дитина почула лайку не від вас.
Якщо ж вона піймала на слові вас, потрібно вибачитись, сказати, що, на жаль, вам не вдалося стриматися, ви вчинили погано. Дайте їй зрозуміти, що щиро шкодуєте, та надалі, звичайно, постараєтеся опановувати себе. Зупинити поширення епідемії лихослів’я можна, розвиваючи в собі і в дітях високі моральні, духовні якості: доброту, чуйність, терплячість, співчуття, жертовність, любов до ближнього. І найперше, на власному прикладі, адже дорослі для дітей є зразком поведінки.
Отже, виховання доведеться починати із себе.
