День українського добровольця в Білоцерківському НВО «Ліцей – МАН»
14 березня в Білоцерківському НВО «Ліцей – МАН» відбулися заходи до Дня українського добровольця, який вже вдруге відзначають в Україні. Робочий день розпочався з урочистого відкриття куточка «Наші герої», перегляду фрагментів документального фільму «Як ми стали добровольцями», учні ліцею презентували результати дослідницьких проектів навчальних груп про воїнів АТО, які в різний час навчалися в школах нашого міста. Пам’ять про них увіковічнюють меморіальні дошки, які з’являються на стінах навчальних закладів нашого міста, та дуже хотілося б, щоб пам’ять вічно жила у наших серцях. Саме тому з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України 17 січня 2017 року Верховною Радою України установлений День українського добровольця.
Навіть побіжний історичний екскурс свідчить, що феномен добровольства здавна притаманний українцям. Одним із перших прикладів можна назвати Запорозьку Січ – воєнізовану структуру з добровольчих кошів, які століттями боронили Україну.
Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України – легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння Австро-Угорщини Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України. До лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС.
Варто зауважити, що тоді, в 1914 році, так само як і в 2014, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки. «З нами йшли в наступ українські добровольці. Це, мабуть, найкращий відділ із усієї Австро-Угорської армії», – йшлося в німецькому повідомленні з фронту до командування Південної Армії. Півтора року знадобилося стрільцям та австрійському командуванню, щоб офіційно оформити українських добровольців як окрему бойову одиницю – полк УСС.
Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався й потужний волонтерський рух – по суті, місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані «любистки» – спеціальні посилки-пакунки.
Потім було полум’я Другої світової – і знову добровольці першими стали на захист Вітчизни.
Але найновіший приклад – це Революція Гідності та початок воєнних дій на сході України, коли тисячі звичайних українських громадян, покинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини – спочатку пішли на майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії.
Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на Схід. Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Загалом у воєнному конфлікті на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них перетворилася на військові частини силових структур Приємно усвідомлювати, що серед добровольців дуже багато й наших земляків – сусідів, родичів знайомих, які одного разу вирішили, «Хто, якщо не я». Українські добровольці стали гордістю українського народу.
СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ДОБРОВОЛЬЦЯМ!
Олександра Кудлай
