Робота педагогічного колективу ліцею

з впровадження інноваційних технологій

у навчально-виховний процес  

Існування сучасного суспільства неможливе без повноцінного функціонування системи освіти в цілому і її освітніх  складових зокрема. Кризові явища в політичному, економічному й суспільному житті призвели до того, що навчальний заклад стоїть перед необхідністю самостійно вибудовувати свою модель інноваційного розвитку на основі вивчення соціального (освітнього) запиту.

Стає очевидним, що прискорення темпів розвитку суспільства викликає необхідність підготовки людей до життя в умовах, що швидко змінюються. Це визначає необхідність модернізації системи освіти, спрямованої на розвиток у педагогів принципово нового мислення, що визначає інтелектуальний і духовний образ людини майбутнього.

Випускники ліцею – той же образ людини майбутнього. І тому педколектив закладу усвідомлює необхідність змін  в освітній парадигмі, що склалася за півтора десятиліття. Не можна працювати на початку ХХІ століття так, як у кінці минулого.

Оновленню змісту освіти, методичного арсеналу, виходу на новий рівень міжособистісних відносин сприяє запровадження в навчально-виховний процес ліцею прогресивних інноваційних технологій, серед яких ті, що базуються на гуманістичній психології, інтеракціонізмі й неопрагматизмі, тобто установці на навчання шляхом діяльності, але з емоційнішим виявом учнів, яких ми навчаємо самостійно обирати свою мету, створювати й розв’язувати свої проблеми, приймати рішення стосовно  своїх подальших дій.

Ідея створення навчального середовища, яке емоційно стимулює, розвиває індивідуальність і творчість учнів, сприяє створенню позитивних теплих умов у ліцеї, зміні ролі й позиції вчителя та перетворення його з контролера на консультанта для учня, можливість вибору «пізнавальних альтернатив» і максимального використання власного потенціалу як учителя, так і дитини все більше приваблює педагогів ліцею.

Серед вивчених, теоретично осмислених інноваційних технологій у практиці ліцею знайшли втілення такі:

•   Участь у міжнародному навчальному проекті «Intel. Навчання для майбутнього» (вчителі та адміністрація ліцею )

•   Участь у міжнародному навчальному проекті з превентивного виховання (вчитель Беник О.Н.)

•   Комунікативно орієнтована технологія (вчитель Мотижен С.В.)

•   Технологія проблемного навчання (вчитель Бурлака О.В.)

•   Інформаційні технології (вчителі Лук’яненко О.Б., Черненко Н.А.)

•   Технологія інтерактивного навчання (вчителі Беник О.Н., Редько О.М. )

•   Обласна програма «Обдарована дитина» (Терехов В.Ф., учителі)

•   Комплексна програма формування навичок здорового способу життя (Штереверя Т.О., Мусійчук К.О., Луценко Л.М., Грабовська Є.Д., керівники груп)

•   Робота із розробки та впровадження авторських програм (Терехов В.Ф.)

•   Особистісно зорієнтоване навчання (вчитель Замкова Л.П.)

•   Співпраця з КОІПОПК у ролі наукової лабораторії (Яременко М.Г.)

•   Технологія проектного навчання (вчителі Мотижен С.В., Бойко Л.Б., Дишлюк Г.А., Ільченко Т.А., Білопольська Т.В.)

•   Технологія «Діалог культур» (вчитель Пекарська Л.І.)

•   Організація профільної освіти старшокласників (Яременко М.Г.,   Грушник О.І.)

•   Технологія інтегрованого навчання (вчителі Білопольська Т.В., Грабовська Є.Д., Черненко Н.А., Редько О.М., Бурлака О.В.)

•   Громадянська освіта (Яременко М.Г.)

•   Міжнародне співробітництво з Центром освіти й культури Російської Федерації в Києві, впровадження факультативного курсу «Русская словесность» (вчитель Штереверя Т.О.)

•   Проведення авторських курсів для вчителів англійської мови (вчитель Мотижен С.В.)

•   Впровадження тренінгових технологій у навчальний процес (вчитель Бойко Л.Б.)

•   Використання цифрових носіїв у процесі вивчення іноземної мови (вчитель Мотижен С.В.)

•   Впровадження в практику діяльності закладу Міжнародного шкільного проекту «Батьківська твердиня» (вчителі Беник О.Н., Мотижен С.В., соціальний педагог Мусійчук К.О.)

У міжнародному навчальному проекті «Intel. Навчання для майбутнього» задіяні всі вчителі ліцею, які одержали сертифікати про закінчення навчання і здобули навички роботи з комп’ютером та використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі.

Інформаційні технології впроваджуються в освітній простір ліцею через реалізацію довгострокового проекту «Інформатизація навчально-виховного процесу в ліцеї», розробленого директором ліцею М.Г.Яременком та ічителем інформатики О.Б.Лук’яненко  і впроваджуваного через постійне оновлення матеріально-технічної бази та ефективне застосування комп’ютера й інформаційних ресурсів у навчальній діяльності.

Пріоритетним напрямком роботи всіх учасників навчально-виховного процесу є формування навичок здорового способу життя та профілактики ризикованої поведінки учнів. З цією метою в річному плані навчально-виховної роботи розроблені завдання на підтримку національних і міжнародних програм, спрямованих на формування навичок здорового способу життя: «Рівний-рівному», «Здоров’я нації», «Діти України», «Школа проти СНІДу» та інших. Як інноваційний проект у ліцеї розроблено комплексну програму формування навичок здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя – це всі аспекти життєдіяльності: психічні, фізичні, соціальні, духовні, – що стосуються збереження і зміцнення здоров’я. Велике значення в цьому аспекті має світоглядна установка на цінність здоров’я. Підлітковий вік вважається найскладнішим з позицій результативності виховного впливу, оскільки саме в цьому віці відбувається психічне, соціальне становлення людини, вибір її життєвих орієнтирів, саме в цей період відбувається ознайомлення з алкоголем, нікотином, іноді – наркотичними речовинам, перші сексуальні контакти. Такі негативні соціальні явища, як складна криміногенна ситуація, втрата сімейних цінностей і заміна їх іншими – сумнівної якості – сприяють поширенню захворюваності серед підлітків, нівелювання цінності здоров’я.

Комплексна програма формування навичок здорового способу життя становить собою комплекс заходів, які покликані трансформувати ліцей у школу сприяння здоров’ю, через впровадження в навчальну й позакласну роботу здоров’єзберігаючих технологій.

Реалізацію комплексної програми здійснюють керівники навчальних груп, соціальний педагог, практичний психолог, медична сестра, вчителі фізичного виховання.

У ліцеї продовжується робота з розробки та впровадження авторських програм. Із 2010 року навчальний план приведено у відповідність до вимог МОН України про використання в навчальному процесі програм, які мають гриф міністерства. Тому продовжується робота за програмою «Література української діаспори», яка вже пройшла всі етапи апробації й довела свою актуальність, оскільки завдяки такому спецкурсу учні усвідомлюють, що українська еміграція й діаспора відіграли значну роль у збереженні історичної пам’яті народу. Працюючи над реалізацією змістової частини програми, учні переконалися, що в еміграції створено прекрасні зразки прози, поезії, драми, публіцистики, без яких сучасна українська література як загальне явище не лише стає біднішою, а й не мислиться.

На експертизу до НДІ психології Академії наук України передано авторську програму практичного психолога ліцею Є.Д.Грабовської.

Більше десяти років ліцей співпрацює з Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів у ролі наукової лабораторії з проблем організації профільного навчання учнів та роботи з обдарованими. За довгий період спільної роботи сформовано принципи й апробовано нові підходи до організації профільного навчання, проведено підготовку з цієї проблеми 30 слухачів теоретичного семінару директора ліцею М.Г.Яременка.

Значних успіхів досягнув колектив ліцею в реалізації обласної програми «Обдарована дитина», про що свідчать наслідки діяльності первинного осередку МАН, результативність участі ліцеїстів у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з предметів, конкурсах, турнірах, інтелектуальних змаганнях, міжнародних програмах, зрештою, вступ випускників ліцею до престижних вищих навчальних закладів України й скерування значної кількості їх на наукову діяльність.

 

Технологія проектного навчання  (Мотижен С.В., Бойко Л.Б., Дишлюк Г.А., Ільченко Т.А., Білопольська Т.В.)

Мета проектного навчання – оволодіння загальними вміннями та здібностями в стінах школи, але при цьому пріоритет віддається самостійному навчанню в групах (командах), а також розвитку соціальної свідомості.

Навчально-пізнавальний проект – це обмежена в часі, цілеспрямована зміна визначеної системи знань на основі конкретних вимог до якості результатів, чіткої організації, самостійного пошуку рішення проблеми учнями. За певний час (від одного уроку до кількох місяців) учні вирішують пізнавальну, дослідницьку, конструкторську або іншу задачу. Необхідно отримати нові знання в ході вирішення навчально-пізнавальної проблеми.

Проектна технологія дозволяє реалізувати особистісно орієнтований підхід у навчанні, а також і самомотивацію ліцеїста. Проекти зручні й тим, що вони дуже різноманітні за формою, змістом, характером домінуючої діяльності, за кількістю учасників, за тривалістю виконання.  Форми реалізації проекту також різні: це може бути друкована праця, стаття, доповідь на конференцію, стінгазета, альманах, мультимедіапрезентація, творчий звіт. На уроках англійської мови у 8 та 9 класі вчитель Мотижен С.В. використовує такі письмові форми, як буклет, плакат, листівка, особистий лист, путівник, рекламний флаєр, стаття в газету тощо. Серед усних форм варто зазначити презентацію матеріалів для радіопередачі, усне рекламне повідомлення, екскурсійний монолог тощо. У педагогічному арсеналі вчителя є також мультимедійні форми проектних завдань: електронний лист, текстове повідомлення, презентація Power Point, карта розуму, фотогалерея, публікація тощо.

Метод проектів дозволяє формувати особистісні якості, які розвиваються лише у власній діяльності індивіда в процесі колективної, групової діяльності.

 

Комунікативно орієнтована технологія (Мотижен С.В.)

Принципами методу комунікативно орієнтованого навчання є ситуативність, колективна взаємодія, життєва орієнтація навчання, залучення в мовленнєву діяльність, особистісно орієнтована самостійна робота. Іноземна мова потрібна в першу чергу для того, щоб спілкуватися. Створення атмосфери спілкування на уроці – не чергова мода, а вимога, що випливає з програмних цілей і закономірностей навчання.

Парні та групові форми колективної проектної діяльності Мотижен Світлана Василівна постійно використовує на уроках англійської мови та факультативних заняттях «Країнознавство Великобританії», «Писемне мовлення», оскільки навчально-виховний процес здійснюється з використанням навчально-методичних комплексів видавництва Longman, а вони в свою чергу складені для реалізації в тому числі й комунікативно орієнтованої технології навчання.

Найбільш популярними прийоми навчання є комунікативні, розвиваючі ігри, рольова гра, мозкова атака, інтерактивні форми навчання, групова і парна робота, дискусія, проект, драматизація та інсценування, які сприяють створенню на уроці сприятливих умов для спілкування.

 

Технологія інтегрованого навчання (вчителі Білопольська Т.В., Грабовська Є.Д., Черненко Н.А., Редько О.М., Бурлака О.В.)

Ідея інтеграції у педагогіці є не новою. Напрями інтегрованого підходу у викладанні предметів знаходимо у працях Я Коменського, І.Песталоцці. Так, останній, розуміючи, що процес навчання повинен адекватно відображати цілісний єдиний світ, відзначав існування тісних взаємозв’язків між навчальними предметами, фактично міжпредметної інтеграції і наголошував на необхідності перенесення цих взаємозв’язків у свідомість учнів.

Інтегрований підхід до викладання співзвучний і з вимогами, що поставило суспільство перед сучасною школою – формування цілісного погляду на світ як єдине взаємопов’язане ціле. А відповідно до світових стандартів освіти, викладання наук про людину має базуватись на філософському підході до інтеграції різних знань, поглядів на людину як особистість, де, як відомо, біологічне і соціальне є нероздільними.  Крім того, інтеграція як поєднання окремих частин у гармонійне ціле сприяє реалізації таких принципів освіти, як гуманітаризація, відкритість, безперервність, нероздільність навчання і виховання тощо.

Психологічні основи міжпредметних зв’язків було закладено і вченням І.П.Павлова про динамічний стереотип і другу сигнальну систему. За науковими інтересами фізіологія вищої нервової діяльності і психологія дуже близькі. Вони нерідко користуються спільними методами дослідження і мають єдиний об’єкт вивчення – поведінку людини.

Тому даний курс інтеграції – одна з можливих спроб підійти до вивчення людського організму цілісно, органічно поєднуючи біологічне та психічне.

Ми виходили з положення, що  біологія людини  сплавлена  з психологією, і цей сплав – одна з головних основ людської природи, одна з центральних відмінностей людини від тварини. Тому жодну сторону розвитку людського організму не можна зрозуміти відірвано від інших сторін. Фізіологія вищої нервової діяльності і психологія не лише вивчають діяльність людини, але й намагаються знайти об’єктивні закони, механізми її поведінки. Так, фізіологія ВНД ставить перед собою завдання вивчити закономірності й механізми роботи мозку, завдяки яким здійснюється взаємодія організму із зовнішнім та внутрішнім середовищем. Психологія підходить до вирішення цього ж завдання дещо з іншої сторони: вона вивчає внутрішній світ людини, складний світ людської душі у всій її різноманітності та проявах.

Метою співробітництва вчителя біології і психології є розробка інтегрованих уроків з розділу “Біологічні основи поведінки людини. Вища нервова діяльність”, що:

–   сприятиме впровадженню практичної психології в загальну систему освіти, з якої її часто вилучають на тій підставі, що вона занадто специфічна і в окремих аспектах доступна лише професіоналам; у роботі шкільного психолога надзвичайно важливим є розділ “Робота з педагогами”, який нерідко обмежуюється традиційними консультаціями, рекомендаціями, порадами, що стосуються ефективної взаємодії педагога з учнем;

–   розвиватиме в учнів допитливість, потребу в самопізнанні та  самовдосконаленні;

–   розвиватиме в учнів самостійність у ході виконання експериментальних частин уроків;

–   забезпечуватиме потребу учнів у реалізації себе як індивідуальності, у формуванні власної “Я”-концепції;

–   доповнюватиме вивчення фізіології вищої нервової діяльності психологічними дослідженнями, вправами, експериментами.

Слід відмітити, що використання нестандартної інтеграції  не змушує відмовлятись від традиційної типології,  а дає можливість використання різних уроків: формування знань, умінь, навичок, засвоєння знань, умінь, контролю тощо. Даний вид інтеграції можна віднести до одного з рівнів, а саме новаторсько-раціоналізаторського.

 

Впровадження курсу «Уроки для стійкого розвитку»,

технологія інтерактивного навчання (вчитель Беник О.Н.)

Згідно з завданнями Національної доктрини розвитку освіти ХХІ ст., Концепції екологічної освіти України з метою формування екологічно доцільної поведінки учнів з 2011/2012 навчального року у 8 класі впроваджується курс за вибором «Освіта для стійкого розвитку» (учитель Беник О.Н.). Основна ідея курсу полягає в реалізації у навчально-виховному процесі та житті учнів основних принципів стійкого розвитку – забезпечення зрушень у звичках, поведінці та стилі повсякденного життя учнів, спрямоване на раціональне ставлення до використання ресурсів планети та їх свідоме заощадження. Діти навчаються розумному споживанню енергії та води, зменшенню марних витрат сировини, збільшенню частки екологічних продуктів у щоденних покупках, зміцненню власного здоров’я.

Зміст та методика курсу ґрунтується на поєднанні діяльнісного, особистісно орієнтованого підходів та ідей інноваційної течії в сучасній педагогіці – теорії емпауермента, а саме:

–     навчально-пізнавальний процес побудовано на засадах полісуб’єктної взаємодії та постійного зворотнього зв’язку;

–     найважливішою складовою навчання є самостимулювання і мотивування учнів до висування ними особистісно і суспільно важливих цілей, власної діяльності та їх реалізації;

–     як на уроках, так і в позаурочний час передбачено системну організацію активної пошуково-дослідницької діяльності школярів.

Характерною особливістю зазначеного курсу є його міждисциплінарність, пов’язана з глобальністю і всебічністю стійкого розвитку як явища.

З метою успішного вирішення завдань курсу учитель передбачає активні та інтерактивні методи навчання, спрямовані на залучення учня й педагога до пошуку нових дієвих рішень й отримання нових знань, навчання свідомої участі в командній роботі та способів колективної взаємодії. Діти вчаться висловлювати власну позицію, використовувати інші джерела пошуку інформації, розвивають творчі можливості, підвищується інтерес до визначених проблем. Курс сприяє розвиткові в учнів ключових компетентностей: уміння вчитися, соціальної, здоров’єзберігаючої, загальнокультурної, підприємницької, природознавчої. Проблематика занять стосується способу життя учня у сфері повсякденного використання ресурсів (енергії, води, здоров’я, рослин, стосунків з іншими людьми), тому його найважливішою особливістю є взаємозв’язок між уроком і життям дитини та її родини. На уроках учні лише отримують інформацію, потрібну для діяльності вдома та обговорюють здобутий ними практичний досвід. Однаково важливим є як урочна, так і позаурочна складові навчальної роботи. Досвід екологічних дій у домашньому господарстві переноситься до навчального закладу на ліцейську територію. Учні 8 класу ведуть портфоліо екокоманд, організовують виставки («Нове життя старих речей», «Сумка для покупок»), проводять акції («Новий рік без самотності», «Я та інші»).

Курс викладається з використанням навчально-методичного комплексу, що складається з одноіменного посібника «Уроки для стійкого розвитку» для учнів та методичного посібника для вчителя під редакцією О.Пометун, Л.Пилипчатіної, Г.Сєрова.

 

Особистісно зорієнтоване навчання (вчитель Замкова Л.П.)

У своїй педагогічній діяльності Замкова Л.П. керується філософією гуманно-особистісного та особистісно зорієнтованого підходу до дітей в освітньому процесі. Мета педагогічної діяльності учительки – пошук відповідей на питання, як стверджувати в житті вихованців світлу творчість, як надихатися на несення світла самій і надихати на це своїх учнів, як навчитися розпізнавати підміну справжніх цінностей фальшивими та знаходити в собі сили нести світло натхнення в будь-яких обставинах життя.

Замкова Л.П. упродовж останніх п’яти років є учасником Всеукраїнських читань з гуманної педагогіки, у 2010, 2011 рр. була слухачем 40-годинного семінару «Гуманно-особистісний підхід до дітей в освітньому процесі» всесвітньо відомого педагога-новатора Ш.О.Амонашвілі.

Оскільки в моделі особистісно зорієнтованого навчання акцент зміщується з процесу передачі знань на їх здобуття, то Замкова Л.П. ставиться до своїх вихованців як до основного суб’єкта процесу навчання. Учителька привчає ліцеїстів самостійно визначати зміст, цілі, форми діяльності, рефлексувати та оцінювати свою діяльність; самостійно здобувати й застосовувати знання. Замкова Л.П. спирається на суб’єктивний досвід своїх учнів, тобто визначає ціннісно-смислове ставлення до виучуваного.

На уроках учителька намагається вести полілог з учнями, переводить той зміст, яким володіють учні, на наукову основу, тобто залучає вихованців до співучасті в процесі пізнання. Уроки Замкової Л.П. підпорядковуються не лише повідомленню й перевірці знань, а й виявлення досвіду учнів щодо виучуваного матеріалу. Учні не просто слухають розповідь учительки, а й постійно співпрацюють із нею в діалозі, висловлюючи свої думки, обговорюючи те, що пропонують однокласники. Учителька, у свою чергу, не примушує, а переконує дітей засвоїти той зміст, який вона пропонує з позицій наукового пізнання. Замкова Л.П. привітна та уважна до дітей, разом з ними виконує пошук і відбір наукового змісту знань, які треба засвоїти.

Основні етапи особистісно зорієнтованого уроку, який практикує Замкова Л.П., такі:

  1. Етап мотивації (з’ясування емоційного етапу школярів, забезпечення емоційної готовності до заняття, актуалізація суб’єктивного досвіду та опорних знань).
  2. Цілевизначання та планування.
  3. Опрацювання навчального матеріалу.
  4. Рефлексивно-оцінювальний етап.

На уроках учителька використовує такі методи, прийоми та форми роботи: випереджувальні завдання, обмін побажаннями, робота в парах та групах, «Коло думок», «Мікрофон», «Незакінчене речення», розв’язання проблемного питання, самостійна робота учнів (наприклад, асоціативне письмо) тощо.

 

Застосування інтерактивних методик

під час вивчення географії та економіки (вчитель Редько О.М.)

Створення інноваційних навчальних закладів передбачає виявлення, навчання та виховання здібних творчо обдарованих учнів. Навчально-виховний процес має бути орієнтованим на перетворення обдарованого учня у справжній суб’єкт освітнього процесу. Пояснюється це тим, що останнім часом утверджується принципово інший підхід до розуміння суб’єктивної активності особистості: кожен учень – носій індивідуального досвіду, який перш за все прагне розкриття суті власного потенціалу, даного йому від природи. Інноваційна практика, яка застосовується в ліцеї при викладанні географії та економіки, переконливо доводити, що найефективнішим засобом підготовки молодого покоління є набуття досвіду такої освітньої діяльності, яка не лише орієнтована на особистісний успіх, а й дозволяє ефективно гармонізувати потребу власної самореалізації з потребами суспільства.

У розвитку творчої особистості учня важливою є роль вчителя. Інтегрована система освітньо-технологічних впливів, що стимулюють та активізують процес успішної творчої самореалізації особистості ліцеїста, має таку структуру: конструювання ефективної мотиваційної сфери саморозвитку, проблемно-пошуковий метод, креативна спрямованість, розвиток необхідних психологічних якостей, емоційна насиченість, активні та інтерактивні методики. При цьому використовуються такі методи активізації творчої діяльності: проблемне навчання, «мозковий штурм», дискусійні методи, робота в групах, семінар, диспут, конференція, круглий стіл, дискусія, рольова гра, гра за сценарієм, ігровий суд, науково-дослідницька робота.

В основі інтерактивних методик («інтер» – між, тобто, активні методи, що включають в себе міжособистісні впливи на активність учнів всього класу, не залишаючи при цьому жодного пасивного учня) закладена ідея саморуху. У процесі творчої діяльності творча активність передбачає чутливість особистості до проблем, недосконалостей, дисгармонії, осмислення себе, пошуку власних шляхів вирішення, особисту ініціативу. Уроки географії та економіки – це «поле» для розвитку творчо обдарованих учнів. Поетапно і динамічно учні ведуться до творчого зростання через диспути, дискусії, конференції, семінари, ситуаційні ділові ігри, круглі столи тощо до пізнавальної потреби, пошуку і творчої активності. Для реалізації цих завдань учителькою Редько О.М. проведено такі уроки:

1. «Сутність НТР, її основні етапи та формування суспільства нового типу» (бінарний урок).

2. «Краса і неповторність України. Необхідність збереження довкілля» (урок – театралізоване дійство, гра).

3.  «Як стати знаючим споживачем» («мозковий» штурм, робота в малих групах, рольова гра).

4.  «Моя земля, ти – очі, повні сліз» (конференція).

5.  «Проблеми та можливості управління» (наукова рольова гра).

6.  «Світові природні ресурси, їх географія» (практикум).

7.  «Доходи в ринковій економіці» (ділова гра за ролями).

8.  «Пам'ять Чорнобильської трагедії» (гра за сценарієм) та інші.

На інших уроках використовуються інтерактивні методики як елементи.

Отже, застосування інтерактивних методик на уроках географії та економіки сприяє розвитку творчого мислення учнів, стійкого засвоєння програмового матеріалу, професійній орієнтації підлітків. Підтвердженням цього є те, що учні стабільно займають призові місця на усіх рівнях предметних олімпіад та захистах науково-дослідницьких робіт в системі МАН України. Сьогодні в престижних вищих навчальних закладах України економічного профілю навчаються десятки випускників ліцею, а ті, що успішно закінчили, працюють у різних сферах економіки України, в науковій галузі: захищають дисертації, є викладачами ВНЗ.

 

Використання технології «Діалог культур»

на уроках світової літератури (вчитель Пекарська Л.І.)

Вивчення літератури на науковій, літературознавчій основі, яке активно впроваджується в сучасній українській школі, вимагає розширення методичної палітри учителя, зокрема використання наукових підходів до аналізу та інтерпретації художнього твору. Один із таких шляхів обраний учителем світової літератури Пекарською Л.І. Це компаративна методика, яка дає змогу ефективно реалізувати актуальні освітні та виховні завдання. Зіставлення двох чи кількох художніх явищ допомагає побачити ці явища цілісно, в повному обсязі, що сприяє глибшому засвоєнню шкільної програми, активізує мислення учнів, виробляє уміння розглядати предмет чи явище різнобічно, стимулює здобувати свідомі й міцні знання. Головне ж, що компаративна методика забезпечує можливість надання кожному випускникові школи літературної освіти як одного з важливих чинників формування власної особистості, бо саме літературна освіта здатна прилучити людину до читання, до культури, збагатити її духовний, естетичний досвід, зробити її самодостатньою, навчивши мистецтву адаптації до мінливих умов сучасного світу.

У практиці роботи Пекарської Л.І. елементи компаративного аналізу використовуються на різних рівнях:

–   порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження;

–   розгляд творчих зв'язків між письменниками різних літератур тощо;

–   аналізу творів одного напряму, течії, школи, а також різних національних літератур;

–   вивчення різнонаціональних творів, близьких за темою, сюжетом, ідеєю, проблематикою, образами, особливостями поетики.

Так, при вивченні героїчного епосу Античності та Середньовіччя аналізується міфологічна основа творів, варіанти схожих міфів, які розроблялися в різних національних середовищах, розглядається структурна типологія героїчної поеми, що дозволяє учням краще засвоїти доволі складний для них матеріал, зрозуміти сенс літературного відлуння (напр., Вергілій і Котляревський, Данте і Бодлер, Данте і Бальзак).

Метою уроків компаративного аналізу є глибоке розкриття ідейно-естетичної сутності кожного з порівнюваних творів чи процесів; історико-літературне пояснення відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяння розумінню духовної єдності та національної своєрідності різних літератур в культурно-історичному розвитку суспільства. Заслуговують на увагу такі розробки вчителя:

–   «Через Гоголя до Кафки» (урок типологічного дослідження повісті Гоголя «Шинель» та новели Кафки «Перевтілення», методичні матеріали надруковані в журналі «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України»);

–   «Орфізм» в поезії Аполлінера та Р М Рільке;

–   Плюшкін і Гобсек – образи скупих у світовій літературі;

–   Сучасна Галатея в комедії Б.Шоу «Пігмаліон».

Урок світової літератури «Проблема деградації особистості в оповіданнях А.Чехова, Г. де Мопассана і В.Шукшина» посів 1 місце на Всеукраїнському конкурсі «Діалог культур» у номінації «Кращий урок» (розробка уроку надрукована в газеті «Зарубіжна література»). Метою уроку стало здійснення компаративного аналізу оповідань А.Чехова «Іонич», Г. де Мопассана «Кухоль пива, гарсоне!», В.Шукшина «Ширше крок, маестро!» Учні під керівництвом учителя простежили трансформацію однієї з наскрізних тем світової літератури: «Вибір людиною власної долі». Зміст типологічного дослідження став предметом для зацікавленого обговорення вічного питання – відповідальності людини за власну долю, за вибір життєвої позиції, стилю життя. Завершальним етапом роботи стало написання контрольного твору-роздуму на тему: «Як зберегти в собі людину?» (За оповіданнями Мопассана, Чехова, Шукшина).

Методику компаративного аналізу вчителька застосовує і в роботі з членами Малої академії наук. Написані під керівництвом Пекарської Л.І. науково-дослідницькі роботи відповідно були оцінені на 3 та 2 етапах Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт:

–   робота Григоренко Яни «Бальзак та Евеліна Ганська в романах С.Цвейга, А.Моруа, Н.Рибака» – 1 місце на III етапі;

–   робота Романцової Катерини «Трагедія Холокосту в романі-документі А.Кузнєцова «Бабин Яр» та в повісті-щоденнику М.Рольнікайте «Я повинна розповісти» – 2 місце на II етапі Всеукраїнського конкурсу- захисту учнівських творчих робіт.

Навчальні проекти з іноземної мови (вчитель Бойко Л.Б.)

Проектна робота є вже не новою методикою. На уроці англійської мови діти можуть експериментувати з мовою як з чимось матеріальним, тим, що можуть відчути, а не лише з тим, про що читають у книжках. Проектна робота захоплює набагато краще, ніж інша діяльність, завдяки двом головним елементам комунікативного підходу, а саме:

• важливість мотивації, тобто, як той, хто навчається, ставиться до навчання;

• значення зв'язку з життям, тобто, як той, що навчається, ставиться до самої мови.

Можна додати сюди третій елемент:

• важливість освітніх цінностей, тобто як програма з іноземної мови пов'язана із загальною освітньою траєкторією того, хто навчається.

Мотивація. Позитивна мотивація є ключем до успішного оволодіння мовою, а проектна робота є особливо корисним засобом. На думку вчителя Бойко Л.Б., саме на цьому етапі учні працюють із задоволенням. Учні не лише ознайомлюються з лексикою чи вживають її. Вони збирають інформацію:

  • малюють карти, малюнки, діаграми, складають плани, презентації;
  • групують тексти, використовують наочність;

• проводять опитування, інтерв'ю, проводять дослідження, за потреби роблять записи .

Проектна робота – це навчання через дію. І нарешті, проекти дають повне відчуття чогось досягнутого, можливість виготовляти якийсь продукт. Спостерігається віддача з боку тих, що навчаються, коли вони усвідомлюють, що можуть робити англійською мовою, яку вони вивчають. Ця характерна риса проектної роботи дуже добре підходить для групи з різними здібностями, тому що учні можуть працювати відповідно до їхнього рівня та успішності. Здібні можуть показати, що вони знають незалежно від програми чи плану, тоді коли слабші учні мають можливість досягнути того, чим вони можуть пишатися, компенсуючи нижчий рівень володіння мовою показом відеоматеріалу, наочності чи презентації.

Зв'язок з життям. Іноземна мова може часто здаватися чимось далеким та не всім доступним, а це має негативний вплив на мотивацію тих, що навчаються, тому що вони не бачать її зв'язку зі своїм оточенням. Проектна методика допомагає побудувати міст між реальним та чимось швидко досяжним. По-перше, проект допомагає інтегрувати іноземну мову у власну мережу комунікативної компетенції того, хто вивчає мову. Це заохочує застосовувати широкий діапазон комунікативних навичок, дає змогу учням використовувати інші сфери знань та дає можливість описати те, що є важливим у їхньому житті. По-друге, проект робить мову більш пов'язаною з потребами того, хто навчається, бо вони вчаться спілкуватися на теми про власний внутрішній світ, свою країну, свої думки. По-третє, проект налагоджує більш тісний зв'язок між мовою та культурою. Мета вивчення іноземної мови – це створення можливого комунікативного моста між двома культурами.

Освіта. Процес та зміст уроку повинні робити внесок у загальний рівень учня. Проектна робота дуже пов'язана із сучасними уявленнями про ціль та природу освіти. Постає питання про освітні цінності. Більшість сучасних шкільних програм вимагають заохочувати ініціативу, незалежність, уяву, дисципліну, співпрацю та розвиток корисних науково-пошукових вмінь з усіх дисциплін. Проектна робота – це спосіб втілення цих загальних цілей у практичну діяльність на заняттях. По-друге, заохочуються міждисциплінарні підходи. Для навчання мови це означає, що учням слід використовувати знання, які вони отримали з інших предметів, під час заняття з іноземної мови. Саме робота над проектами спонукає до цього.

 

Отже, завданням ліцею як школи із основною стратегічною метою надання всім учням рівного доступу до якісної освіти, створення належних умов для того, щоб якомога більше учнів оволоділа базовими знаннями та понад державний стандарт, є використання поряд із традиційними методами навчання новітніх педагогічних технологій, що на практиці довели свою ефективність.

 

Заступник директора з НМР                             В.Ф.Терехов