Десять найтиповіших помилок добрих батьків

1 помилка. Прищеплення помилкових переконань.

Помилкові переконання – це шкідлива інформація, яку повідомляють дітям батьки. Вона може мати негативний вплив на дітей, коли вони стануть дорослими.

Помилкові переконання, яких слід уникати:

Я мушу бути найліпшим у всьому”;

“Я вартий стільки, скільки мої здобутки”;

“Негативні почуття погані”;

“Усі мусять любити мене”;

“Чинити помилки і просити про допомогу – це погано”.

2 помилка. Несвідоме провокування поганої поведінки.

Усі діти потребують уваги;

помічайте не лише погану, а й пристойну поведінку дитини;

хваліть поведінку в конкретних ситуаціях; не використовуйте загальних похвал;

намагайтеся помічати добру поведінку дитини і винагороджувати її за це;

відмічайте кожен маленький крок дитини, що наближає її до бажаної поведінки;

винагороджуйте дитину за відсутність негативних проявів у поведінці.

3 помилка. Брак послідовності.

Постійно дотримуйтеся правил і послідовності, які мають набагато важливіше значення, ніж суворе чи ліберальне виховання;

завжди дійте згідно з правилами, які були раніше доведені дитині;

спочатку застережіть дитину від поганих дій і тільки потім застосуйте відповідне покарання;

послідовні правила є для дітей джерелом чіткої й зрозумілої структури, якої вони потребують, щоб відчувати безпеку, передбачуваність і контроль;

дбайте про те, щоб дитина послідовно виконувала свої ранкові і вечірні обов’язки;

використовуйте короткотривалі й легкі для реалізації покарання;

не запроваджуйте дисципліни зопалу, коли ви сердиті;

батьки повинні виступати єдиним фронтом.

4 помилка. Що заважає порозумінню між батьками та дитиною.

Виховні підходи, що призводять до закритого спілкування:

авторитарні батьки;

батьки, що повчають;

батьки, що звинувачують;

легковажні батьки.

Відкрите спілкування – найефективніший метод виховання.

слухання – це активний процес;

відкрите спілкування  допомагає уникнути конфліктів між батьками і дітьми;

розмовляючи з дітьми, зосереджуйте на них усю свою увагу,

старайтеся не лише вслухатися в зміст того, що говорить дитина, а й розуміти її почуття.

5 помилка. «Зроблю це за тебе».

За кожної нагоди дозволяйте дітям учитися на логічних наслідках своїх дій;

розв’язуючи проблеми за дітей, ми породжуємо в них злість і поглиблюємо їхню залежність від нас;

діти не повинні вчитися на власних помилках лише тоді, коли це загрожує їхній безпеці або порушує права інших осіб;

допомагайте дітям вирішувати проблеми тільки тоді, коли ваше втручання є конче потрібним.

6 помилка. «Ми проти них».

Налаштування “батьки проти дітей” викликає образу й спротив.

Сімейні зустрічі дають змогу використовувати ефективніші методи виховання, більше зорієнтовані на співпрацю.

Вказівки стосовно проведення сімейних зустрічей.

Сімейні зустрічі плануйте заздалегідь;фф

Підтримуйте відкрите спілкування: кожен член сім’ї повинен мати шанс висловитися, спочатку дайте  змогу висловитися дітям;

прагніть порозуміння стосовно кожного конкретного питання.

7 помилка . «Залізна дисципліна».

Мета дисципліни – змінити поведінку, через яку виникають проблеми, а не намагання довести, хто має слушність, а хто ні. Такий підхід сприяє конфліктам і породжує в дітей почуття сорому.

Застосовуйте дисципліну у відповідний момент, прогнозуючи її виховний ефект ;

даючи дітям право вибору, ми збільшуємо їхнє почуття компетентності й контролю;

запроваджуйте дисципліну, щоб навчати.

8 помилка. «Роби те, що кажу, а не те, що роблю».

Навчайте  дітей, даючи їм добрий приклад;

те, що батьки роблять, має на дітей більший вплив, аніж те, що говорять;

під впливом дорослих формується як позитивна, так і негативна поведінка;

діти можуть потрапляти під вплив ровесників і засобів масової інформації, але найчастіше життєві цінності й моделі поведінки переймають від батьків.

9помилка. Ігнорування потреб і труднощів дитини.

Багато дітей поводяться таким чином, що це може здатися дивним, але насправді такі їхні дії та настрої є нормальними й минають через певний час.

У деяких дітей проявляються ознаки розладів, які вимагають втручання фахівців у галузі охорони психічного здоров’я – лікарів або вчителів.

Батьків повинна занепокоїти поведінка, яка спричиняє проблеми тривалий час, є дуже інтенсивною або заважає дитині виконувати її щоденні функції.

Допомога фахівця потрібна при деяких розладах: синдромі дефіциту уваги, гіперактивності; дитячій депресії; неврозі, синдромі страху; при обсесивно-компульсивних розладах; фобії;

Якщо дитина має особливі потреби, батьки повинні бути її рішучими захисниками.

10 помилка. Стримування природної радості життя.

Зроби так, щоб виховання стало для тебе найвищою цінністю.

Бери активну участь у житті дитини.

Вчися від своїх дітей. Бався з ними

Давай дитині добрий приклад на словах і на ділі.

 

Інформацію підготувала заступник директора з НВР   О. Н. Беник