Екскурсія святинями Чернігівщини

На цьогорічні осінні канікули ліцеїсти запланували екскурсію в козацький край – Чернігівщину. І от вирушаємо. Екскурсовод – випускниця ліцею Катерина Тананай.

Перший екскурсійний об’єкт – с. Оленівка Бортнянського району Чернігівської області. Минаємо село й під’їжджаємо до воріт колишньої Мотронівки – хутора, на якому проживав останні роки і пішов у вічність автор роману «Чорна рада» Пантелеймон Куліш, український прозаїк, поет, фольклорист, етнограф, критик, перекладач Біблії українською мовою.

Тихо кружляє в повітрі осінній лист, а ми підходимо до сакрального місця, де височіють над землею три хрести – тут поховано Пантелеймона Куліша, його дружину Ганну Барвінок та Василя Білозерського (Ганниного брата). На мармуровій плиті читаємо: «Зовсім інша була б річ, якби ми єдиними устами і єдиним серцем трудились над пробудженням суспільно-національної свідомості України». Ці слова Куліш сказав понад сто років тому, але вони не втратили своєї актуальності й сьогодні.

Відвідуємо садибу-музей Білозерських, де народилася, жила і стала на весільний рушник Олександра Білозерська (Ганна Барвінок); реконструйовану хату, яку після одруження побудувало молоде подружжя Кулішів у 1877 році.

Недалеко від помешкання, біля криниці-журавля, – дві скульптури – П.Куліша, який сидить на колоді, ніби чекаючи на свою обраницю, і Ганни, що поспішає на побачення.

Тихо йдемо алеями хутора, і здається, що вловлюємо голоси, кроки самого Пантелеймона Куліша й Ганни Барвінок, Тараса Шевченка й Віктора Забіли, Івана Франка, Івана Пулюя, Марка Вовчка й Опанаса Маркевича – колишніх господарів та їхніх знаменитих гостей, які свого часу навідували Мотронівку.

Так завершується екскурсія в історико-меморіальному музеї-заповіднику «Ганнина Пустинь», який було створено 28 червня 2000року.

А ми поспішаємо до колишньої столиці козацької держави – Батурина, головною окрасою якого понад 200 років є палац останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського. Це видатна пам’ятка доби класицизму і єдина в Україні архітектурна споруда, зведена геніальним архітектором Чарльзом Камеруном.

Сьогодні ця відновлена споруда вражає: всі деталі – розпис стін, паркет, штори виготовлено за аналогічними зразками ХІХ століття. Зали палацу розкішно декоровані розписами сюжетів давньогрецької міфології, рослинним орнаментом, арабесками; стеля прикрашена ліпниною, живописними картинами із зображеннями міфологічних сцен.

Портрети родини Розумовських, палаш Кирила Розумовського (ХVІІІ ст.), домова церква (каплиця), мощі Святої Варвари, кількаметрові величні скульптури Мельпомини, Евтерпи, Талії, Гетьманська зала, робочий кабінет Розумовського, бібліотека (тут планувалося розмістити унікальну книгозбірню Розумовських, яка на 1774 рік нараховувала 2000 примірників), Антична зала, мармуровий камін, позолочені бронзові канделябри ХІХ століття – все це дивує, вражає, захоплює.

Далі прямуємо до будинку генерального судді В.Кочубея – єдиної споруди на території Батурина, що не була зруйнована буремними подіями століть.

Будинок В.Кочубея – цінний зразок української адміністративної мурованої споруди-кам’яниці кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Історія споруди висвітлена в чотирьох залах будинку-музею та двох підвальних приміщеннях з відтвореним інтер’єром в’язниці (до речі, за переказами старожилів, із цього підвалу був хідник аж до Батуринської фортеці). Воскові фігури – судового канцеляриста та в’язня – відтворюють достовірну атмосферу тогочасного судового процесу.

І нарешті остання екскурсійна зупинка – Батуринська фортеця, зведена на початку ХVІІ ст. – одна з найбільших в Лівобережній Україні. Саме тут 13 листопада 1708 року, здобуваючи право української нації на самовизначення, загинули тисячі мешканців Батурина, про що свідчить пам’ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року.

Сьогодні на території Цитаделі відновлено дерев’яно-земляні укріплення, рублені вежі, оборонну стіну, головну в’їзну вежу, замковий міст, 29-меторову криницю, гетьманський будинок (тут нещодавно встановлено воскові фігури гетьманів Б.Хмельницького, І.Виговського, Д.Многогрішного, І.Самойловича, П.Дорошенка, І.Мазепи, П.Орлика), дерев’яну церкву Воскресіння Христового, кам’яницю, призначену для зберігання державного скарбу (дослідники припускають, що саме її зобразив Т.Шевченко на картині «Мазепині руїни в Батурині»). І за кожною реліквією – захоплюючі розповіді, легенди, перекази.

Завершується екскурсійний маршрут. Трохи втомлені, але одухотворені долаємо трьохсоткілометрову відстань додому. Обмінюємося враженнями, проводимо вікторини, визначаємо і нагороджуємо найуважніших слухачів, серед яких першокурсники Ковтун Ілля, Шквира Юлія та учень 32 групи Щасливий Андрій.

Ось так минув для 35 ліцеїстів перший день осінніх канікул.

Людмила Замкова,

учитель української мови і літератури

IMG 20181027 165916
IMG 20181027 164436
IMG 20181027 141245
IMG 20181027 121307

Білоцерківське навчально-виховне об'єднання ЛІЦЕЙ- Мала Академія Наук


Ми в соціальних мережах
Корисні посилання